Перейти до вмісту

Сторінка:Євген Плужник. Дні.pdf/67

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Бо ми бачили муку твою
І вірили в радість!
Бо ми бачимо радість твою —
Змучені…
І нам скажуть тоді — відпочиньте!


Ах, ноче!
Вибач, що так охоче
Я розвязав свого язика!
Це вже звичка в мене така —
Поговорити!

Тай не всім-же діло робити:
Безробітний я третій рік —
От і звик.

І признатись — інтелігент…
Ну, і всякі такі слова…
Та й до того ще на момент
Завернулась мені голова.

Це вже наслідок недокрів'я:
Не багато хліба в півхунті!
Пам'ятаєш таке прислів'я
 Transit gloria mundi…

А проте це, звичайно, дурниця!
Просто в серці мені убого.
Спіть спокійно, кому ще спиться —
Тільки й всього!