Ця сторінка вичитана
І пливуть вони разом з землею
По орбіті, що пише вона…
А над нею,
під нею,
за нею,
тишина,
тишина,
тишина…
А там, вище, в безодні туманній
В тишині, як на лоні мети,
В злотосяйнім блискучім убранні
Плинуть инші далекі світи…
І такий я маленький без краю…
І про біль свій кому розповім,
Що я з нього безглуздо конаю
У кутку на матраці твердім!
О, далекі! Майбутнє безкрає!
Це для вас, — о, я знаю, — для вас
Свій терновий вінок посипає
Конфеті мій скривавлений час!
Й раптом ніч розриває на клоччя —
Сміх не сміх і гроза не гроза —
Дика пісня — голодна і вовча!
— Прокидається в місті базар.
І чиїсь закривавлені лапи,
Тіні творчої вічно руки,
