Сторінка:Євген Плужник. Ранні вірші (1925–1928).djvu/3

СЕРП I МОЛОТ

Селянине!
Твоя рука —
У мозолях днів та плуга!
Поруч з нею
Рука
Така
Друга!

Робітник — полотно таке ж,
Тільки вмочене в фарбу синю!
Робітнича сила без меж,
Селянська без спину!

Поруч стануть —
Земля нова!
Світ на інші шляхи натрапив!
— Вже палають нові слова!
— Вже малюють нові мали!

О мозолі міцних долонь,
Що цілують і серп, і молот! —
Це від ваших стискань вогонь
Навколо!

НА 1924 РІК

Франціє!
Чи то ж твоїм повіям
Ублагати невблаганний час,
Щоб зі сходу вітер не повіяв —
Від Дніпра,
Від Ільменю,
Від нас!

Азіати!
Дикуни!
Морлоки!
А дивись — лягла земля під пар.
Щоб вплести червоні дні і роки
Навіть в твій безглуздий календар!
Після днів натхнення і Бастілій —
Грабувати робітничий Рур! —
Це, щоб морем крові від розстрілів

Фарбувати свій Версаль і Лувр?
Франціє!

Невже ж твоїм рушницям
Розстріляти всі нові віки,
Що міцні такі, немов та криця,
Де селяни і робітники?
І невже, невже тобі не сором,