Сторінка:Іван Ковтун. Люди моря. 1935.pdf/23

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

на плечі яких до того ж ліг і тягар цього свята, ніхто, ясна річ, не згадував.


Загальна вартість каналу обчислена в 475 мільйонів франків. Шоста частина акцій лишилася власністю Хедіва. Але 1775 року англійський уряд купив їх за 3½ мільйони англо-фунтів, таким чином британці стали господарями каналу.

Значення каналу красномовно підкреслюється процентом скорочення морського шляху до Індії. З Ліверпуля, Лондона, Амстердама, Гамбурга шлях до Індії з допомогою каналу скорочено пересічно на 38 %; для лінії Лондон – Сінгапур — навіть на 45 %.

Загальна довжина каналу від високого Порт-Саідського маяка до Суеза майже 87 миль, фактично на канал припадає лише 66 миль, решта припалає на озера Тімсах і Гірке, на яких робили де-не-де лише виїмки. Загалом же озера подекуди глибші ніж канал.

Широта каналу не скрізь однакова. В середньому вона дорівнює 320 футам, а там, де береги високі і міцногрунті канал звужується до 190 футів. Загальна глибина 27 футів і 10 вершків.


За кілька метрів від правого борту тихо пройшло британське вантажне судно. З капітанського мостика штурмани в біноклі розглядали радянського гостя. На затінених тропічними шоломами обличчях англійців мертвів самовпевнений вираз непорушної байдужості. Вираз цей спочатку дивував — надто вже він був відворотний. Вираз цей ми спостерігала далі на всьому своєму шляху. Намагався набрати його звичайний лоцман, кокетував ним представник порту, прохоплювавсь він у лікарів і, зрештою, ми впізнавали по ньому колонізатора британця.

Корма вантажника порівнялася з нами. На ній, схилившись на поручні, купа моряків жадібно розглядала нашу палубу.

Хтось із нас привітно відсалютував долонею. У відповідь заусміхались обвітрені обличчя і над головами гурту піднеслось угору засмальцьоване робітниче кепі.

Я стежив за нашим капітаном, коли штурмани-британці наводили свої біноклі на наш мостик. Капітан Ковальчук стояв спершися на лікті, не повертаючи голови, дивився вперед.