Мальовнича Ізмаілья розташована на південно-західному березі озера й заселена виключно службовцями компанії; там перебуває і правління каналу.
З боку містечко здається розкішною зеленою оазою. Ізмаілью холодять свіжі зелені сади, а озеро Тімсах з його зручними затишними пляжами оточене густим кільцем тропічних гаїв. І дивно бачити серед рослин, аборигенів Африки, північну сизу ялинку. В Ізмаільї живе переважно вищий склад службовців каналу. Тому, починаючи від устаткованих на європейський зразок пляжів, аж до будинку управи компанії, все копіює трафарети далекої Европи.
В озері „Курск“ стрів блакитну легку яхту, переповнену мешканцями Ізмаільї. Яхта поверталась з гулянки — була неділя. Під парусиновими наметами награвав оркестр, танцювала молодь, поважні літні чоловіки смоктали прохолодні напої. Яхта пройшла майже біля борту „Курска“.
У Суезькому каналі матроси першого класу мали тримати іспит на доброго стернового. Прохід каналом вимагає від капітана надзвичайної дбайливості, величезної уваги й пильності, не зважаючи на обов'язкову присутність лоцмана. Найменший огріх може призвести до аварії, що завдає державі колосальних збитків.
На капітанському мостику під час переходу панувала напружена, тривожна тиша. Стернові підходили до штурвала, суворо приймали сухий рапорт, чітко кидали у відповідь:
— Єсть! Держати за вказівками капітана!
Капітанові приносили нагору сніданок і обід, — з двох годин ночі він не сходив з мостика, насуплений і мовчазний. Лише на запитання лоцмана чемно посміхався і старанно вимовляв відповідь.
Біля штурвала звично відстоював старший стерновий Образенко; його змінив Городенко — голова судкому. „Курск“ ішов чітко й сторожко.
Лише молодий Кучук, збираючись на вахту, щиро признався:
— Боюся. Вузько…
Він зайшов у штурвальню і, ховаючи неспокій, прийняв
