Сторінка:Іван Ковтун. Люди моря. 1935.pdf/41

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Кокосові плантації.

гамірливішими й геть у центрі малайського кварталу перетворювалися на суцільні галасливі базари.

Европейська частина Сінгапура концентрувалась на південно-східній частині одноіменного острова, випинаючи до моря світлосірі квартали установ та торговельних контор.

Вулиці сетльменту[1] на перший погляд нічим не відрізнялися від вулиць великих європейських міст: багатоповерхові будинки, безперервний рух автомашин, колосальні, розкішні вітрини, бездоганна чистота тротуарів і асфальту; і тільки загони худих рікш викривали справжнє страшне лице колоніальної столиці.

Центр міста сягав довжелезної Норд Бріджрод. Ця вулиця ніби розмежовувала місто на дві частини; за нею починалися тубільні квартали. Вулиці тубільних кварталів простяглися вглиб острова, втрачали прямолінійність, вростали в малайські селища, і далі в зелених хащах перетворювалися на звичайні асфальтовані дороги, сполучаючи місто з кокосовими та каучуковими плантаціями.

Після охайних вулиць сетльменту — китайські та малайські квартали гостро вражають неприхованою вбогістю, злиднями, поневоленням.

 
  1. Европейська частина міста.