Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/112

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Орлик робив заходи, щоб собі приєднати союзників до боротьби з Московщиною. Йому вдалося намовити турків і татар до війни з москалями. Орлик із своїм військом ходив аж під Білу Церкву, скрізь почалося повстання. Але цар Петро з великим військом перейшов на Правобережжя, й Орлик мусів уступати. Над Прутом 1711. р. прийшло до битви між турками й москалями. Цар Петро мало що не дістався в турецький полон і мусів миритися; він згодився залишити Правобережну Україну й не турбувати козаків у Новій Січі. Орлик пробував іще при допомозі турків добути собі владу на Правобережжі, але його сили були вже за слабі.

Знеохочений, він виїхав із Молдави до Швеції і вже до кінця життя залишився поза Україною. Він їздив по різних краях і пробував приєднати різні держави до війни з Московщиною, але всі ці заходи не довели до нічого. Лівобережна Україна залишилася під владою Росії, правобережна під Польщею. Пилип Орлик вернувся ще раз до Молдави і вмер у Ясах 1742. р.

Іван Скоропадський.

Ще перед битвою під Полтавою цар Петро наказав вибрати иншого гетьмана на місце Мазепи. Козаки вибрали старенького добрячого полковника Івана Скоропадського (1708—1722. р.). Він мав дуже важке гетьманування. Цар не дозволяв йому робити нічого корисного для України, а наказував вести все так, щоб українська держава як-найскорше впала.

При гетьмані цар поставив одного зі своїх