По смерти Вишневецького козаки перенеслися на острів Томаківку й там заклали нову Січ. Але нове місце не було для них догідне, й вони перейшли знову на инший острів Базавлук над Чортомликом, потім на Микитин Ріг. Нові Січі були укріплені таксамо, як Січ на Хортиці, мали кругом рови й вали, вхід був забезпечений оборонними воротами. Для ліпшої оборони посередині майдану збудували деревяну вежу, на ній поуставляли гармати. При березі острова, в затишному заливі була пристань для козацьких човнів. Частина козаків стояла все залогою в Січі, частина перебувала в різних місцях на сторожі й засідках, чекаючи татар. Решта проживала в степах, на ловах і господарстві, особливо на Великому Лузі, на південь від Дніпрових порогів. »Січ наша мати, Великий Луг — батько«, казали козаки.
Запорозьке військо було піше й кінне. Кожний козак дбав про те, щоб мати коня до походу, але підчас бою запорожці воліли битися пішаком. Зброя була різна. Звичайно козак мав при лівому боці шаблю й на лівому плечі ніс довгу рушницю.
