Цю сторінку схвалено
стіть кров до Чорного моря: може, Чорне море прийме його кров, може, втихне хуртовина.
Зробили козаки, як наказав отаман, — врубали малий палець Олексієві й пустили кров до моря. І зараз море затихло, буря втихомирилася, козаки щасливо доплили до берега.
Тоді Олексій Попович узяв у руки святе письмо і навчав козаків:
— Слухайте, що святе письмо каже: »Хто чтить отця і матір шанує й поважає, той марно ніколи не пропадає; того меч і стріла минає, того батьківська і матерня молитва із дна моря винімає«.
