й сотні. Сильно вдарили на поляків; кому не ставало рушниці й иншої зброї, ті били ворога голоблями й дишлями.
Але поляки були сильніші — почали окружати козаків. Козаки не піддавалися — боронилися завзято, — поле бою, сусідні ліси й дороги повкривалися трупом. Козацьке військо відступило на південь під Боровицю, пробувало боронитися ще там, але накінець мусіло видати полякам старшин. Павлюка з кількома товаришами знов покарали в Варшаві на горло.
Та повстання ще не покінчилося. Козаки вибрали собі нових старшин, Яцка Острянина та Дмитра Гуню, й вони ще цілий рік вели війну. Завзято боронився народ, — багато сіл і міст зруйнували козаки в війні, аж полякам пощастило знищити повстанців 1638. р.
Тяжко карали козаків за це повстання. Польський король скасував уряд козацького гетьмана й поназначував за полковників польських старшин. Козакам відібрали давні права й вольности й завели над ними гострий догляд.
