Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/85

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

у Київщині почалося тоді повстання проти Польщі. Поляки думали, що це Виговський підбурює народ і казали його арештувати. Воєнний суд не міг доказати гетьманові ніякої провини, а проте засудив його на смерть, і гетьмана розстріляли 16. березня 1664. року.

Так згинув старий товариш і дорадник Богдана, заслужений гетьман, що хотів волі й самостійности для України. Похоронили його в Манявському Скиті в Галичині.

Юрій Хмельницький.

Як Виговський склав булаву, гетьманом вибрали знов Юрія Хмельницького. Козаки думали, що син Богдана буде гетьманувати так розумно як батько, і що настануть добрі часи на Україні.

— Нехай буде тая слава, що Хмельницький знову гетьманом! — говорив нарід.

Але Хмельниченко не вмів гетьманувати. Він не мав сили, щоб виступити проти москалів і почав із ними годитися. Москалі зараз узялися на хитрощі. Московські воєводи запросили гетьмана до себе на другий бік Дніпра до Переяслава. Недосвідний Юрась повірив москалям, що йому нічого не буде, й поїхав. Але москалі не хотіли пустити його назад і присилували, щоб підписав новий договір, дуже некорисний для України: московські війська мали стояти залогою в шістьох найбільших містах України, щоб не допустити до нового повстання. Гетьман не міг сам розпоряджатися запорозьким військом, а мав слухати наказів, які йому пришле цар. Такого лиха дожила