Сторінка:Іван Кулик. Одужання (1923).djvu/2

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Всі—від сивого народовольця
Сорок літ віддавшого борні,
До коммольця - розвідника Колі,
Що в голоднім повіті змарнів.

Про борню не покинули марити
Й решту сили-б їй кожній віддав:
Комунар-завжди комунар:
Навіть хворий і вибувший з лав.

III
Надеждино,
7. XI. 1922 р.

І свято таке в нас хворе,
Як і нерви наші пошматовані,
А такий привабливий зовні,
Такий чепурний санаторій.

Так близько Москва і Ленін.
Так близько й так променисто
Комінтерну щедрі жмені
Розсипають вогняне намисто.

Так близько — й так недосяжно....
Але свято хвилює, як звикле,
І не жаль, що нерозважно
Ми селян в санаторій накликали.

Й роздираються груди промовами,
І горять позабутим екстазом
Нерви наші пошматовані
І схудлі, спрацьовані м'язи.

IV
Надеждино,
2. XI 1922 р.

Перевтома. Втома. Втома.
Обірвалася думка. Крес.
На сторінках 3-го тома
„Капіталу“ Маркса.

Заплутавсь у формулах. А
що таке „S“
Додаткова вартість?
Пам'ятаю — „C“ — капітал постійний.

„V“—перемінний;
А що таке „S“?
Доктор каже,-це не божевілля:
Просто витрата енергії;

Просто—перевтома.
У мозоку виросло бадилля.
Густе. Не розворушити ломом.
Вже пам'ять—знаю —не верне.

Бадилля. Корінчиками міцно.
Корінчики з криці.
Гачки.
Жалом безнадійного смутку

Розідрали в черепній коробці ланцюжки
Третій том. Тенденція норми прибутку
До зниження.
Доктор каже — це пройде хутко.

Але поки —що—ніч.
А як же економична студія
І мертве нагромаждення?
Кинути працю?

— Ні, ні, цього не буде!
Не піддамся, чуєте?
Ну, добре, мовчу, я нічого не кажу.
Ну,так, це-ж відпочинок, вакації.

Я буду слухняний
Лягатиму рано.
Ви, докторе, маєте рацію:
Я скоро одужаю, встану,

А потім—у Крим на весну.
—Але скажіть мені, любий, коханий!
Скажіть мені, докторе, шо таке „S“?