Сторінка:Іван Кулик. Поезії. 1967.pdf/101

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


А в уряді с кораблі,
А на кораблях — матроси
Замітають кльошами палуби.
І те, що батьки прогавили,
Можна синам надолужить.
Схема, як бачите, проста.
Навіть дуже.

 

ЕКСПЕДИЦИЯ
Гукнемо ж ура і ще тричі ура
Лейтенантові славному Лумі!
Корабель на вітрилах, мов ластівка, грав
І місце мав вільне у трюмі.

Команда на диво — усі молодці,
Готові хоч в пекло чи й далі,
І штурман упевнено-твердо в руці
Стискав своє коло штурвальне.

З-за обрію форт їм назустріч поплив;
Звузився в річці фарватер;
І на земляні порохняві вали
Хижо зиркнули гармати.

Рукою махнув лейтенант — і за дно
Вчепилася котвиця цупко,
Й дванадцять матросів (всі весла водно!)
Помчала до берега шлюпка.

Діти побачили білих,
Думали: не так воно й страшно.
Та старші, крижаним жахом вражені,
Метушливо до берега бігли.