Післанцям наказ був: не гаятись
І слів не витрачати зайвих.
Мовили коротко:
— Вертайтеся
Кожний до свого хазяїна.
Даремно пручатися: стане-бо
Сили на порох вас стерти. —
І за всіх незламно Самбо:
— Дайте нам волю або смерть!
ПЕРШИЙ ОБСТРІЛ
Назад поїхала шлюпка.
Знов рукою махнув лейтенант —
І над метушливою командою
Запахло порохом і трупом.
Плювком розлютоване гирло
В блакить непорушну заглибилось
І комусь необачному гріб
У валі земляному вирило.
Заревло, завило, заахало.
Затрусило баштами й стінами…
— Самбо, ти ж наш патріарх,
Порадь, що робити, скажи нам?
— Самбо, —
жах!
— Самбо, —
гинемо! —
…Що міг сказати їм Самбо,
Що міг порадити?
Сам-бо
Знав він так небагато…
