Сторінка:Іван Кулик. Поезії. 1967.pdf/105

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


Знов на сцену кук
І виводить довго
Спів про Шенандоа,
Про його дочку.

 

ПІСНЯ ПРО СЛАВНОГО ВОЖДЯ ШЕНАНДОА
ТА ЙОГФ КРАСУНЮ ДОЧКУ
Міссурі річка широка — не зміриш —
Егой ти, бистра річко!
Над нею шатра червоношкірих —
Егой, я їду ген широкою-широкою Міссурі!

Ех, закохався купець в індіанку —
Егой ти, бистра річко!
Човна вантажив дарунками вранці —
Егой, я їду ген широкою-широкою Miccypi!

— О Шенандоа, віддай мені дочку —
Егой ти, бистра річко!
Віддам усе, що є у човночку, —
Егой, я іду ген широкою-широкою Miccypi!

Та вождь відкинув дарунки й долари —
Егой ти, бистра річко!
— Моя дочка купцям не до пари!
Егой, я їду ген широкою-широкою Міссурі!

Та от приплив один янкі-шкіпер —
Егой ти, бистра річко!