Пришвартував до шатрів його кліпер —
Егой, я їду ген широкою-широкою Miccypi!
Води з вогнем вождеві дав бочку —
Егой ти, бистра річко!
І через річку завіз його дочку…
Егой, я їду ген широкою-широкою Miccypi!
Минули сни горілчані злотні —
Егой ти, бистра річко!
Дочки нема — вождь дуже самотній…
Егой, я їду ген широкою-широкою Miccypi!
І я сумна, без батька, без мами, —
Егой ти, бистра річко!
Чи ж вас забуду я, рідні вігвами..
Егой, я їду ген широкою-широкою Miccypi…
ДРУГИЙ ОБСТРІЛ
Раптом все завмерло, все затихло:
На палубі — лейтенант.
Здається — навіть бриз по вантах
Кинув дихати.
— Кук, стопники, — на кухню, жваво!
Розводіть вогні по топках, по горнах!
Смачну й гарячу страву
Пектимемо, варитимем для чорних!
І ніхто не зрозумів мети
(Хоч напружилось кожне вухо) —
