Сторінка:Іван Кулик. Поезії. 1967.pdf/124

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


Апофеоз

 

САМБО В ГАРЛЕМІ

Ми звикли кадрами ударними
Величне славити й нове —
Я ж монтуватиму, як в Гарлемі
Самбо звільнений живе.

Хіва словами скажеш марними,
Хіба про те розповіси,
Як Самбове життя у Гарлемі
Буяє, сповнене краси?

Війна війнула хмарами
На дальні горизонти:
Охочих таки в Гарлемі
Знайшлося йти на фронт.

Над Іпрами, над Марнами
Крошило нас недурно:
Своя ж вітчизна в Гарлемі,
Вільна й культурна.

Возами санітарними
Тягли оцупки ваші —
Зате знайшли у Гарлемі
Таке, що аж-аж-аж!

Думки стрибнули сарнами,
Серце аж ген в етері:
У Гарлемі! У Гарлемі —
Навіть чорні мільйонери!