Й тим, що скніли в льохах і за гратами,
Й тим, що піт віддавали на торг, —
Ти вже сплачуєш гойними ратами
Предковічний, несплачений борг!
Так ти кроками крочиш незломними
До звитяг і верхівель нових,
Ти розмірено дихаєш домнами,
Пульси кайла у жилах твоїх.
Ще ти будеш, ще будеш оспівана!
Голосистий, захоплений гурт
Ще залізними струнами-линвами
Продзвенить про буянь твоїх нурт!
І міцніші, гартовані руднями,
Стільки створять і співів, і саг,
Як ти вміла робочими буднями
Святкувати річниці звитяг!
1927
