Цю сторінку схвалено
Кров'ю теж не раз полили —
Сталась аж болотом,
Навіть і одгородили
Тим колючим дротом.
Ой не плач в голодній хаті,
Головонько сива,
Бо які ж тепер багаті
Будуть в полі жнива!…
IV
Гуцул легко ся вбуває,
Легко му ходити —
Гуцулонька молодая,
Лиш би тя любити.
Верховинська
коломийка
Гуцул легко ся вбуває,
Легку одіж носить,
Бо частіше так буває,
Що й голий, і босий.
Топірці ковані мали,
Шапки з пір'ям хвацькі,
А тепер позоставали
Вам киї жебрацькі.
Ой що мали — все згубили,
Поля і отари,
Бо у Чернівцях засіли
Румунські бояри.
