Сторінка:Іван Кулик. Поезії. 1967.pdf/4

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


ПОЕЗІЯ ІВАНА КУЛИКА

 

Перечитуєш вірші Івана Кулика і заледве віриш, що поетові в наші дні було б уже сімдесят років.

«Мертві залишаються молодими».

Особливо гостро відчуваєш влучність цього сумного афоризму, що належить Анні Зегерс, коли мова йде про поета, твори якого по роках і десятиліттях зберігають свіжість і яскравість молодості.

Час наче свідомо береже їх, як той давній камінь, який ми вмуровуємо в нову будову, щоб не поривався зв'язок епох і минуле поставало перед нами у живій єдності з сучасністю.

Перший український вірш Івана Кулика з'явився друком у відомчому виданні, яке давно вже стало бібліографічною рідкістю. Поетові щойно минув двадцять перший рік. Він працював у Москві в Українському відділі Наркомнацу. На Україні, спираючись на багнети німецької окупаційної арміі, панував гетьман Скоропадський. Каральні експедиції