ПОЕЗІЯ ІВАНА КУЛИКА
Перечитуєш вірші Івана Кулика і заледве віриш, що поетові в наші дні було б уже сімдесят років.
«Мертві залишаються молодими».
Особливо гостро відчуваєш влучність цього сумного афоризму, що належить Анні Зегерс, коли мова йде про поета, твори якого по роках і десятиліттях зберігають свіжість і яскравість молодості.
Час наче свідомо береже їх, як той давній камінь, який ми вмуровуємо в нову будову, щоб не поривався зв'язок епох і минуле поставало перед нами у живій єдності з сучасністю.
Перший український вірш Івана Кулика з'явився друком у відомчому виданні, яке давно вже стало бібліографічною рідкістю. Поетові щойно минув двадцять перший рік. Він працював у Москві в Українському відділі Наркомнацу. На Україні, спираючись на багнети німецької окупаційної арміі, панував гетьман Скоропадський. Каральні експедиції
