Під сніги — всю землю заоремо,
Розвіємо засхлість грізнотворчою бурею,
А як бог — ми й бога переборемо!
Переборемо працею. Переборемо м'язами.
Переборемо волею до нових перемог.
Перелоги розмаємо золотими оазами,
I, розбитий і знищений, — людям скориться бог.
Зором зірниць виднокруги роззоримо,
Землю заспрагнену зриймо, розоремо.
(Дощик, насич її соками-трунками!)
Заздрісні борозни знов візерунками
Злотних зірок — зорепадом — зароїмо,
Працю үтроїмо, лихо затроїмо!
— Зернятка-зірки, скрізь млу непрозору
Скрізь зазирайте, зворушуйте кору,
Паростком-променем землю зірвіть,
Колосним килимом лан взолотіть!
І забудеться гіркий і чорний,
останній голодний рік,
І безсмертний стане в гурт необорний,
Безроздільний Володар Життя — Чоловік.
Харків, 1921
