Цю сторінку схвалено
ІЗ КНИГИ «В ОТОЧЕННІ»
(1927)
Особисте
Однаковісінько мені…
Т. Шевченко
Товариство, яке мені діло…
П. Тичина
Ще раз полізуть в історію…
М. Йогансен
Мене не згадають. Я не для віків.
Мною не захоплюються надто і сучасники:
Не так уже гучно кресав я співи
І не так уже рясно.
Бо я не майстер — так собі, гружчик;
Не те щоб електрон, — ну, атом революції
А скільки ж, скільки нас таких, середущих,
І в Харкові, й у Вера-Круці!
Раменом-поемою здвигнеш тягар,
Ще там десяток-другий підхопить,
Потім дивуються: зсунулося гарно;
Хтось там вхопився перший, а хто б то?
