Сторінка:Іван Кулик. Поезії. 1967.pdf/56

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


І день весь полювали.
Нічого не знайшли,
Хіба що 'дного зайця,
Та й геть собі пішли.

Джон Бул каже: — Заєць.
Мак, той мовить: — Ні!
A Педді: — Це телятко,
Корова ж десь в лані.

І ніч всю полювали,
Нічого не знайшли,
Лиш їжака у кущику.
Та й далі геть пішли.

— Їжак, — Джон Бул каже.
Мак, той каже: — Ні!
A Педді: — Ач, як голки
Натикано в стерні.

Бідний, зглузований Педді,
Для вулиці — нечутливий пень,
Бульварної британської комедії
До болю на мішень!

На острові буйно-смарагдовім,
У власній країні — раб.
Коли ж безтурботно й радісно
Ти хижі розчавиш лаби?

Я слухав брудно-нахабних,
Безглуздих, гидких глузувань
Й чекаю з тобою так жадібно
Інакших, нових полювань.