Сон
Ябув поранений у груди,
Лежав без сили на землі.
Я був один: розбіглись люди
І поховалися у млі.
Дивився навкруги: пустеля,
Руїни голі розляглись…
А тут була рідна оселя
І все, мов рай, цвіло колись.
Все знищила лиха пожежа;
Перемогли нас вороги…
І жаль обняв мене без межі,
I стислось серце від нудьги…
Та то лиш мить! Бо я не смію,
Не можу віру загубить.
Не можу втратити надію,
Що наша сила побідить.
То лише я лежу розбитий,
То лиш мене перемогли!
