*
Прокинувсь я. Безсило руки
Стискали грудь, між пальців кров
Пробилась з рани. Знову муки
І біль — страшний, пекучий — знов.
Вже зникла десь моя надія.
Недовго в світі жить мені…
І все-таки — таємна мрія
Десь заховалась в глибині.
Із подихом жахливим смерті
Мене так радісно мирить:
— О, як мені б бажалось вмерти
В ту дивну, ту чудову мить,
Коли життя мій сон завітний,
Ясний, яскравий, многоцвітний,
Мій променистий сон здійснить!
1918
