Акопу Акопяну
Через підпілля, крізь окопи,
Як ювілейний кращий дар.
Ти пісню нам приніс, Акопе,
Сердець ашугів володар.
Життя було тобі — ковадло,
І молотом — перо; коваль,
Ти ним крушив царистське падло,
Буржуйську гниль, дашнацьку шваль.
В Баку, Гянджі, Степанакерті
Кривавий лютував буран, —
Та дике святкування смерті
Зневажив твій «Меран-чкеран».
І свіжим дихають екстазом,
Одгулом молота-пера,
3 «Більшовиком-Шіраком» разом —
Пісні більшовика-Дніпра!
30 травня 1936
