Сторінка:Іван Кулик. Поезії. 1967.pdf/76

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


Спи, мій прекрасний Анталь:
Хіба тобі мами не жаль?
Бо ж і я за тобою померла б…
Краще будемо млин чарівний будувати,
Щоб коло одне вгору видало перли,
Щоб цілунки струмками кидало жорно,
Друге коло щоб сіяло всюди дукати,
Хай оця нас турбота огорне!
Всі найкращі дівчата збіжаться до того млина,
Може, прийде і Варга Ілона, може, буде
 між ними й вона.
II
— Мамо, кохана мати! Ой, як хочеться подивитись!
Відпусти ж мене подивитись на млин чарівний!
— Не ходи, моя доню, дивитись на млин чарівний:
То розставили пастку, щоб спіймати лисицю.

ІІІ
— Мамо, кохана мати! Треба мені сконати,
Лишилося тільки померти за Варгу Ілону!
— Ні, навіщо вмирати, муко мого лона,
Втіхо мого лона,
Сину мій, прекрасний Анталь!
Хіба тобі мами не жаль!
Бо по смерті жаліти вже пізно…