А Трохим казани розігрів
І тріпоче шківами, мов крилами.
І будує в підземній пітьмі
Кришталеві печери й тунелі,
Й утілює в побут — міф.
Вигаданий менестрелями.
Бахмут,
Артемівська соляна рудня,
12 січня 1923
* * *
Летить, коливається кліть,
Зачіпає за стіни, і гримає,
Й одноманітно торохкотить
Дієслівними римами.
Так хутко. Захоплює дух.
Серце, здається, присне.
Чорний вогкий лантух
Над головою затиснено.
Забув, що десь сонце й блакить.
Тільки лампка за паском блимає.
І летить, виспівує кліть
Дієслівними римами.
Вузький стовбур. Старенька штрека.
Напівзруйновані склепіння.
Під ходою хлипає невпинно
Вода проміж рейками.
