Сторінка:Іван Кулик. Поезії. 1967.pdf/90

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
* * *

Зустрів. Цілком несподівано:
У Щербинівці — в Третьому розряді,
Заспівало в серцях переливно,
Так співзвучно й так радісно.

Щойно прийшли із шахти
(Був мітинг: чудовий настрій!);
Світилося в сірих очах
Перемоги незміряне щастя.

Втома… хворість — минуло, не вернеться,
Переродженою прокинулася вранці
Після того, як бачила в Штерівці
Будівлю нової електростанції.

Після того, як у Горлівці довідалася,
Що виконав кущ сто відсотків,
Що працюють любовно й віддано
«Грачі» у підземній сльоті,

Що все глибше творче напруження
Відроджених, радісних мас.
Ми обидва, обидва одужали,
Як одужує рідний Донбас.

Наші серця зажеврілися
Вогнем його коксових гонт,
Й пісні мої, щасно окрилені, —
Шахтарським гудкам в унісон.

Щербинівка,
24 січня 1923

"