САМБО І ДОБРА ПАНІ
Моя стара пані так мені казала
(Ой хоч казала, ой та ще мало!):
Бідний мій Самбо, ти в неволі зріс
(Ой чорний Самбо, знай — сапай маїс!).
Та, як я сконаю,— будеш ти на волі
(Ой повертайся — сапка у стодолі).
Вже ж і постаріла, вже ж і полисіла
(Ой працювати вже мені несила!),
А таки живуча, таки не вмира
(Ой стара пані, помирать пора!)…
Вже померла пані, вже подохла — амба!
(Ой нема волі та для тебе, Самбо).
Бо панич зостався — будеш мій льокай
(Ой чорний Самбо, краще утікай!).
САБО ВТІК
Біжи, біжи, негре, патруль доганяє,
Біжи, біжи, негре, —
Вже ранок іскри креше;
Біжи, біжи, негре, патруль доганяє,
Біжи, біжи, негре, — може, ще й втечеш!
Цей негр біг,
Цей негр летів,
Шлюбний свій чобіт
Цей негр загубив.
Цей негр летів
І втік-таки —
Подер сорочку
На два шматки.
