Цю сторінку схвалено
— 17 —
Впав до праху й застрашив ся,
Як ізпійманий голубець.
І так довго охкав з болю —
Гірко плакав і молив ся;
„Ох, я дуже помилив ся” —
Переплїтав він з мольбою…
Відтак встав він, лишив усе —
Всї маєтки — сребра, злата,
Й повандрував знов по світї
Відшукати свого брата…
———O———
ЖНИВА ДОСЬПІЛИ.
Жнива досьпіли
А женьцїв мало:
Гей деж ви женьцї —
Що вас спинило?…
Гляньте на ниви
Злоте колосє;
Що від обилля
А ж вє-ся, гне-ся!…
Ходїть з серпами,
Ходїть на поле;
Враз й засьпіваєм
Весело, мило!…
