Сторінка:Іван Нечуй-Левицький. Кайдашева сім'я. 1879.pdf/102

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Палажка сиділа під хатою на призьбі и грілась на весняному сонці. Вона вгляділа Кайдашів з бабою Параскою за ворітьми, догадалась, чого вони до неі йдуть, и трохи злякалась.

— Христос воскрес, Палажко! сказала Параска: а я до тебе гостей навела, и сама в гості прийшла.

Баба Параска одчинила ворота, впустила Кайдашів, знов зачинила, сперлась на ворота обома руками, поклала голову на руки и тільки поглядала на Палажку веселими сірими очима. Іі губи осміхались, неначе іх хто помазав солодким медом. Вона зібралась дивитись на кумедію.

Баба Палажка не одказала ій на привитання. Вона тільки блиснула на неі злими маленькими чорними очима. Кайдаші обступили Палажку; вона сиділа на призьбі.

— А що, Палажко! водила, водила нашу Мелашку, доки не завела, сказала Кайдашиха: де наша молодиця?

— А хіба я знаю де вона. Одбилась од нас коло церкви на Подолі ще й нам наробила клопоту. Ми через неі просиділи в Киіві цілих два дні ще й мусіли бігати по манастирях та по церквах.

— Чом же ти хоч не зайшла до нас та не сказала? спитав Кайдаш:

— Де ви, бабо, діли Мелашку? кричав Лаврін: куди ви іі завели? навіщо ви іі покинули в Киіві?

— Оце Боже милостивий! хіба ж я іі в пазуху сховала, чи ззіла, чи що? Завела, тай завела.... Хіба Мелашка мала дитина, що я іі за руку заводила.

— Навіщо ви іі підмовляли йти в Киів? Чого ви притаскались до нас с своіми брехнями, роспустили дурного язика про чуда? на що ви підманили молодицю, кричав Лаврін, згорнувши руки на грудях.

— Про які брехні це ти говориш? Я росказувала про чуда, а не про якісь брехні. Бреши сам, бо ти од мене молодчий. Не на те я що-року хожу в Киів, щоб брехні точити. В тебе, Лавроне, молоко на губах не обсохло, а ти брехню завдаєш преподобним жонам.

— Йдіть, бабо, до Киіва та пошукайте Мелашки, бо як не підете, то я вас силою потягну, сказав Лаврін.

— А вже ж потягни, та ще й за коси, та підгоняй іі батогом ззаду! крикнула зза воріт баба Параска.

— А тобі яке діло? Чого ти прийшла паскудити моі ворота! Он послинила ворота, як скажена корова! крикнула с призьби баба Палажка.