дзвонить на тревогу, й тиха луна йде над водою, над шумом, над дібровою....
Мелашка прокинулась. На дзвіниці дзвонили на утренню. Вона схопилась с постелі и перехрестилась. На дворі почало на світ благословитись.
— Боже мій! він за мною побивається! Я взяла на свою душу великий гріх, думала Мелашка.
Минув другий тиждень, Мелашка почала потроху привикати до нового місця: пекла проскури, ходила по церквах, по манастирях и вже й сама добре не знала, чи вертатись, чи не вертатись додому.
Тим часом Мелашчина мати, з Лавронои та Кайдашихою йшли до Киіва, стрічали дорогою богомольців та все роспитували, чи не бачили вони молодоі молодиці, що одбилась од богомольців, чи не чули чого про таку молодицю між богомольцями в Киіві? Вони вступили в великий бір під Киівом и разом всі троє заплакали та все дивились по дорозі між сосни: ім здавалось, що Мелашка лежить десь у бору убита. Бір жалібно гув по тихому вітрі, як бджоли в здоровій пасіці, и тільки ім жалю завдавав.
Прийшли вони в Киів, зайшли в Лавру. Коло Лаври снувала велика сила людей з усяких сторін. Вони в трёх ходили роспитували, чи не чув хто, чи не бачив молодоі чорнявоі молодиці, чи не шукала, чи не питала вона про своіх людей. Богомольці росказували, що недавно одна молодиця одбилась од своіх людей и шукала іх на печерях, але та молодиця була русява й немолода.
Лаврін з матірю та с тещею зайшов в новий Іонієвський манастир. Між богомольцями похожав старий игумен в шовковій чорній рясі, роспитав іх, чого вони шукають, и почав уговорювати Лаврона, щоб він зостався в тому манастирі на роботу на год або на два за спасіння душі, доки не знайде в Киіві своєі жінки. Чернець лякав ёго тим, що Господь покарав ёго за якийсь гріх, як не свій, то батьків, або материн. Лаврін трохи вже не зостався, але ёму дуже хотілося знайти Мелашку! Всі вони троє пішли шукати тієі церкви на Подолі, що стояла під самою Андреєвською горою, але таких церков було дві. Вони ходили, роспитували людей и зайшли на той цвинтар, де жила Мелашка.
Під стовпами коло церкви Лаврін сів з матірю на східцях. Проскурниця сиділа на самому низчому східці и продавала проскурі. В той час Мелашка вибігла с пекарні и хотіла побігти до проскурниці про щось спитати. Вона виглянула в ворота и
