На дзвіниці вдарили в дзвін и тонкий дзвінкий гук задрижав и розлився по селі на три долини. Він ударився об близьку гору, вкриту лісом, одскочив и залунав коло дальшого шпиля, а там далі розлився десь далеко понад густим лісом та все лунав слабіще та тихіще и замирав в тихих лісових западинах, обзиваючись ніби десь під землею. Старий Кайдаш кинув струга и перехрестився. Він надів свиту й шапку, підперезався и пішов на гору до церкви.
— Омельку! Омельку! гукнула Кайдашиха тонким голосом: не забудь зайти с церкви до попа та візьми гроші за вози бо завтра треба йти в Богуслав на ярмарок. Адже ж завтра в Богуславі ярмарок. Чи чуєш?
— Та чую, чую! обізвався Кайдаш зза двору и пішов на гору до церкви.
— Та будь-ласка, не заходь до шинку. Пропєш гроші, не матимеш с чим йти на ярмарок, знов крикнула Кайдашиха, виглядаючи с сіней.
Кайдаш прийшов до церкви, церква була ще заперта. Він сів коло дверей на камяних східцях и поклав шапку коло себе. На горах за шпилями, вкритими лісом, пишно горів вечерній світ сонця. Всі шпилі тепер чорніли в тіні, а між ними в западини проривався світ пучками, заливав западини світом, пронизував кожний верх дерева и блищав крізь зелений лист, як через кришталь. Над лісом розлився дивний спокій, а дзвін гув та дрижав над шпилями, тричі одбиваючи свій гук. Кайдаш не зводив очей с тієі картини. Він сидів, як деревяний, а на ёго лиці розливався якийсь смуток та жаль. Сторож брязнув ключами, одмикаючи важкий здоровий замок. Кайдаш кинувся, аж затрусився.
Одчинили церкву. Прийшов священик з дяком и почав правити вечерню. Паламар був у полі. Кайдаш пішов у вівтар служити за паламаря, посвітив свічки перед образами и подав священикові кадильницю…
Церква була зовсім порожня, тільки в бабинці стояли три баби в намітках. Кайдаш молився, стоячи на колінах не зводив ясних очей с царських врат, а ёго широке бліде лице стало жовте, як віск.
Вийшовши с церкви, Кайдаш пішов до пана за грішми. Він був добрий майстер, робив панам и селянам вози, борони, плуги та рала и зарабляв добрі гроші, але ніяк не міг вдержати іх у руках. Гроші втікали до шинкаря. Панщина поклала на ёму свою печать.
