Сторінка:Іван Нечуй-Левицький. Кайдашева сім'я. 1879.pdf/150

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Лаврін з Мелашкою побіг слідком за Карпом обороняти матір. Кайдашиха побігла з гори и добігла до ставка. Карпо наздоганяв іі. Вона вже чула над головою дрючка и спереляку кинулась у ставок, не піднявши подола. Карпо добіг до води та й став.

— Не так шкода міні матері, як шкода чобіт! крикнув він на березі.

— Гвалт! рятуйте, хто в Бога вірує! Ой утопить мене! кричала баба, стоячи по коліна в воді.

— Та не втописся, бабо, бо серед ставка старій жабі по коліна, сказав один чоловік, що напував воли.

Карпо плюнув у воду; вернувся до дому та й пішов у клуню спати. Кайдашиха вилізла з води, мокра до самого пояса й заляпана по саму шию, та й побігла просто до священика. Вона йшла через село й голосила та жалувалась людям на сина, на Мотрю.

Лаврін, Мелашка, іх діти й юрба людей, всі йшли слідком за бабою через село. Кайдашиха прийшла до священика и почала плакати та жалітись на Карпа й на Мотрю.

— Батюшко! зосталась я сиротою и нема кому за мене оступитись. Мотря вибила міні око, а Карпо трохи мене сегодня не втопив.

Священик одіслав Кайдашиху в волость. Вона пішла в волость. Слідком за нею йшли люди й діти. В волості присудили: або дати Карпові десять різок, або заплатити матері пьять карбованців, як тільки Карпо не перепросить матері й не помириться з нею.

Карпо над вечери проспався. Ёго покликали в волость и, хоч він був десяцьким, хотіли ёго простягти и всипати десять різок.

Карпові стало сором. Він не робив панщини и ёго пани не били. Він перепросив матір и між двома Кайдашенками знов настав мир. Щоб свині не скакали через тин, вони в осени перекопали батьківський город ровом, ще й дерезою обсадили.

Знов почалася згода між Кайдашенками. Малі діти знов перші почали прибігати одні до других гуляти; за ними почали заходити один до другого брати, а після всіх пересердились іх жінки, хоч од іх перших все лихо починалося.

Брати зовсім помирились и Лаврін держав до хреста карпову дитину.

Минула зіма. Знов настало літо. Золоте літо несло за собою нелад між Кайдашенками. Той нелад знов почався за грушу.

Як громада ділила між братами двір старого Кайдаша, до карповоі половини одійшла груша. Тин пройшов на аршин поза