Чоловіки посходились в хату. Мотря стала насипати борщ. Чоловіки посідали за стіл, сіла за стіл и Кайдашиха.
— Чи помирились? спитав батько, обертаючись до молодиць.
Свекруха й невістка мовчали. Карпо сидів за столом и обідав мовчки. Після того як він оженився, він ніби виріс в своіх очах. Кожний батьків докір здавався ёму тепер вдвоє гостріщим, вдвоє важчим. Ёго думка літала коло якоісь хати, в котрій він живе сам с своєю жінкою, сам господарює, сам собі порядок дає, без батька, без матері, и ні од кого не чує ніякого приказу.
Од того часу вже не було ладу між свекрухою та невісткою. Вони поглядали одна на другу спід лоба. Мотря не дуже вважала на Кайдашиху й Кайдаша, але для неі все здавалось, що в хаті чогось тісно, неначе іі душать стіни, душить стеля, душить піч.
Вже було недалеко до Різдва. Роботи було ще більше. Мотря вимазала сіни, помила лави, мисник, полиці. Перед празниками забили кабана. Почався в хаті гармідер. Кайдашиха все гукала на Мотрю, а Мотря ніколи не мовчала свекрусі.
— Мамо! не кричіть на мене, говорила Мотря, пораючись коло ковбас. Я й сама пороблю діло й без вас. Лучче лягайте на ліжко, та про мене беріть в руки бандуру, куріть люльку, як наша пані ікономша.
Перед святками Мотря ждала, що Кайдашиха справить для неі яку небудь нову одежину. Кайдашиха одрізала для неі нову запаску.
На третий день Різдва Мотря витягла с скрині нову спідницю, привезену од батька. Спідниця була дуже гарна та рясна, зелена, с червоними густими рожами. Вона повісила спідницю на сволоці, на кілку. Спідниця висіла серед хати й горіла, як хмара, проти ранного сонця. Кайдашиха тільки скоса поглядала на ту спідницю.
Мотря пішла в хижку, наділа спідницю й червону запаску, ввійшла в хату та все похожала по хаті та росправляла широкі хвалди кругом себе, перед самим носом у свекрухи. Свекруха ніби не дивилась на спідницю.
— Ото спідницю справив міні Карпо ик празнику! сказала Мотря и стала перед Кайдашихою, ще й обома руками ростягла широку спідницю на обидва боки.
— Батькові своєму покажи! однак багатий, сказала Кайдашиха, не дивлячись на спідницю.
— Сёгодня піду до батька та й покажу, тільки не ту чорну запаску, що ви справили міні ик празднику.
