Сторінка:Іван Нечуй-Левицький. Кайдашева сім'я. 1879.pdf/95

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

В тих слезах співу ніби текли ріки іх власних сліз од іх бідности, од панщини, од московських та польских закуцій, од давного польского ярма, од жидівськаго здирства.... Палажка плакала, аж ридала. Мелашка ніби почула в тих піснях, впізнала своє горе в свекрушиній хаті и залилась слізми.

— Ратуй мене, Боже, ратуй, бо я молода загину! подумала Мелашка, стоячи на колінах коло Палажки и залилась слізми.

Вони вийшли з церкви. На дворі була північ. З церкви висипала сила народа. Коло Лаври була гостиниця тільки для панів. Ввесь народ покотом ліг кругом церкви на камъяних плитах. Багата Лавра не спромоглася поставити гостиницю для народа, хоч забагатіла народними грішми.

Висипали зорі на небі. Мелашка не могла заснути. В неі над головою ніби висіла дзвіниця, а в вікна виглядали здорові дзвони. Вона й дивувалась и боялась тих дзвонів, та все роспитувала в Палажки про Печері, про святих в Печерях, про лева, та про піръя з архангела Гавриіла. Для неі так хотілось побачити всі дива, що вона не чула, як у неі боліли ноги, нили коліна.

На другий день баба Палажка повела молодиць по церквах. До неі пристало ще з пятьдесять богомолок. Всі вони йшли за нею, як сліпці за поводаторем. Палажка водила іх од одного Миколая до другого, так що богомольці загубили лік церков. Богомольці прийшли в Софію. Серед церкви на амвоні стояв митрополітаньський стілець з червоною подушкою. Один дзвонар поклав на ту подушку образок, поставив оливъяну тарілку, вдарив поклона и поклав на тарілку шага. Баба Палажка й собі вдарила перед стільцем три поклони, поцілувала образок и кинула на тарілку шага. За нею посипались молодиці. Посипались пъятаки на тарілку. Дзвонар забірав з тарілки гроші и сховав собі в кишеню.

— Святий сидів на цему стільці! йдіть цілуйте образ, та кладіть по шагу, говорила баба Палажка до молодиць.

З Софіі Палажка повела богомольців до Михайловського монастиря и найняла молебінь Св. Варварі. За нею слідком и другі молодиці клали гроші на молебінь. Од Варвари Палажка повела іх до святого Андрея, а звідтіль на Поділ в панянський Хроловський манастир.

— Наймайте молебінь святому Флору й Лавру! шептала черниця молодицям: жертвуйте на святі мощі, а гроші давайте міні до рук.

Деякі молодиці оддали гроші черниці в руки. Черниця сховала іх десь під свою чорну рясу.