Сторінка:Іван Спілка. На чужинї (1917).djvu/34

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 34 —

тут. А як що згодять ся які товариші, то і їх взяти з собою. А щоб не заблудити, з ними поїде Микола.

Так і зробили. З собою вони повезли на продаж богато бобрових і инших дорогих шкір. Микола по кількох місяцях вернув ся до дому; він привіз з собою усяких припасів та пшеницї в зернї, щоби посїяти.

— Тепер і ми будемо їсти пшеничний хлїб — казав він нам.

Він розповів нам усе чисто про наші дїти, як він випровадив їх, і навіть бачив, як вони сїли на парохід і поїхали.

***

Збігло ще кілька років і ми з Галею втїшались уже своїми внуками та внучками. Наші сини поженились і вернули ся, як і казали, до нас з своїми жінками. Крім них приїхало ще дві сїмї. І зажили ми гуртом.

——o——