Діло вияснилося зовсім просто. Ледви товпа цікавих його побачила, коли зараз Жиди-властивці рушили супроти нього і засипали його питаннями: Що? як? чи справді він паровий млин будує? відки так нагло прийшла йому подібна думка? по що наражується на неминучі втрати, бож паровий млин в Бориславі певно не буде приносити йому ніякого доходу?
Лєон дуже змішався тими запитаннями. Він аж тепер одним разом зрозумів, що голосячи, немов то він будує паровий млин, він не то що не відвертає людських очей від свого підприємства, але противно, заострює тільки людську цікавість. Тож він на всі запитання своїх товаришів по ґешефті всміхнувся силуваним сміхом, не знаючи на разі, на яку відповідь здобутися. Аж ось і робітники, Жидівки та весь бідний люд обступили Лєона, одні просячи його о роботу при будові, при млині, - другі знов дякуючи йому за те велике добродійство для бориславської бідноти, котрій чень тепер лекше буде о хліб святий. Лєон ще дужче змішався. Він побачив, що тут уже ніяк уйти людської уваги.
— Алеж люде добрі, — сказав він, одумавшися, — хто се сказав вам, що тут будується паровий млин?
— А от пан будівничий, що нині рано приїхав шукати робітників до нової будови!
— Е, то пан будівничий зажартував собі з вас! — сказав Лєон. — Се не паровий млин, се будується проста нафтарня! Де мені до парового млина!
— А-а-а! — вирвалося з уст усіх присутних, мов знак здивування та розчарування. І біднота негайно почала розходитися, а Жиди-властивці якось мов свобіднійше почали балакати з Лєоном, випитуючи його, по що будує нову нафтарню? чи може буде потребувати нафти та воску і яке діло буде в ній провадити? Деякі цікавійші запитували його навіть, чи не зробив з ким якого контракту?
— Ми чули, — говорили деякі Жиди, — що там у Ві-
