Сторінка:Іван Франко. Великий шум. 1907.pdf/100

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

91

при його дотику, а перлові букви скакали перед очима. А про те якась фатальна сила ще раз і ще раз тягла його на ново читати той лист, троїти себе і доводи до одуру його змістом. А про те лист був написаний просто, щиро, без слїду фальшивої риторики, без тїни прюдерії, як і слїд замужній, високо моральній і освіченій дочцї писати до батька.

„Дорогий мій батечку!

Доси, за цїлих пять лїт мого замужнього житя моя переписка з тобою обмежала ся на звичайних чемних фразах і обмінї звісток про буденні домашнї події. Те, що було властиво змістом мойого пятилїтнього, можу сміло сказати, мойого пекольного (се слово підкреслюю) житя, лишило ся для тебе зовсїм чужим і невідомим, або, о скілько можу догадувати ся з листів мами, в найзагальнійших, неозначених контурах, без деталїв, яких нїхто не знає крім мене — і мойого мужа.

Я в тебе вдала ся. Я горда і не легко зігну ся. Я таїла свою муку в серцї і хиба пару разів за весь той страшний вона вибризькувала крівавими слїзми перед моєю мамочкою. Але всеї моєї недолї всего того, що я пережила й перетерпіла, вона також не знає і дай Боже, щоб і не дїзнала ся нїколи, бо її чиста, ангельська душа певно розірвала би пута її слабого тїла.

Тобі першому признаю ся, перед тобою сповідаю ся як перед конфесіоналом власного сумлїня.

Ти добре знаєш усю історію мойого першого пізнаня і моїх передшлюбних зносин з ґрафом. Ти сам уважав ґрафа по першім, припадковім познайомленю з ним (потім я дізнала ся, що він зваблений розголосом моєї нещасної краси сам шукав нагоди познайомити ся з тобою) за ідеал мущини, за чоловіка покликаного вже самою природою до якихось великих дїл. Геркулїчна постать, мужеська красота і вихованєм здобута ґрація та легкість рухів, значна освіта і скінчена досконалість товариських форм у високім стилю, все те подобало ся тобі і чарувало мою дївочу уяву ще доки я й на очи не бачила його.

Він написав лист до тебе, де зложив поклін менї, хоч і незнайомій йому. Він приїхав і я почула зразу якийсь холодний жах перед його силою, його красотою і його могутньою волею. Він говорив як самовладний князь, снував широкі пля-