99
Пан Годієра одержавши сей білєтик аж сам не знав, як висловити свою втїху. Пан крайсгавптман сам особисто пише йому, жадає від нього устної реляції про грушатицькі відносини! Тепер він догодить усїм своїм ворогам! Тепер він покаже їм свою силу!
І не гаючись він поїхав, пробувши всього два дни у грушатицького арендаря, бо з селян нїхто не хотїв пустити його навіть на подвірє, не то що до хати. Він їхав як на празник, підспівуючи і не кваплячись і знов водив лисячими очима по селянських полях і панських ланах і лїсах, плюкав і сердив ся, де що робило ся не по його вподобі і снував нові пляни, як би позаводити тут нові порядки.
Його візита у циркулярного старости випала на жаль дуже не по його думцї. Староста не допустив його до слова, а вичитав йому остру нагану за його влїзливість і його дволичність, з якою він підбунтовує панів против селян, а селян против панів. „Я міг би зараз велїти арештувати вас і передержати в арештї до слїдства, але не роблю сего тому, що ви робили се з великої злости й глупоти, але не зі злої волї. Тепер бережіть ся. Я не входжу в те, чи і яку маєте повновласть від пана Суботи, може се лише панський жарт на те, аби вас спекати ся; але то вам кажу, не докучайте мінї своїми дурацькими реляціями і ведїть ся так, аби я більше нїчого не чув про вас!“ На тім він і махнув йому рукою на знак, що може йти собі геть.
Годієра ще отягав ся, видобував якісь папери із свойого бездонного шкіряного портфеля, та староста крикнув на возного:
— Вивести того пана!
По такім соромнім прогнаню пан Годієра під впливом своєї лютости подумав собі: Або — або! Flectere si nequeo superos, Acheronta movebo! Не хоче мене пан, я оберну ся до хлопів. Побачимо, як він се стравить.
І він велїв везти себе до Грушатич, до коршми, де й закватирував ся на пару день, хоч і як жид не рад був сим разом свойому гостеви. Жид догадував ся, що пан комісар не добром дише против двора і бояв ся нажити через нього й на свою голову клопоту, але подумавши докладнїйше станув на тім, що в разї якоїсь немилої дворови акції можна буде від разу позбути ся комісаря, досить одного слова.
