Сторінка:Іван Франко. Великий шум. 1907.pdf/111

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

102

женє. Знаєте, недалеко від Галичини край Чехію і його головнї, ріки Велтаву та Лабу і його міста Прагу та Болеслав. Оттам жив мій рід, славні ритіржі на Болеславі. Вони були учасниками чеської слави, бороли ся в усїх битвах, до яких виступало чеське військо, а в кровавій битві на Білій горі сміло пролили свою кров за чеську справу. По тій битві ті члени нашого роду, що ще лишили ся живі, мусїли тїкати з рідного краю.

— А коли тото було? — запитав хтось із натовпу селян.

— О, то було давно, ще 1622 року, буде тому 250 лїт.

— Ще лиш буде, а доси лише 234, — підхопив Думяк, що встиг у однїм моментї обчислити дїйсну ріжницю.

Почув ся голосний регіт зібраного люду, а Годієра поглянув на Думяка таким оком, як на свойого смертельного ворога. Думяк завважив се добре, але сидїв спокійно при столї та слухав дальшої промови.

Годієра почав далї довго і нудно оповідати про пригоди та переходи чеських еміґрантів і дотяг нарештї до того, що його близші предки розбрились по світї, деякі покинувши свою чеську віру вернули назад до Чехії, инші пішли в службу ворогів і винародовили ся.

— Гарна родина, нема що сказати! — буркнув під вусом Думяк, і знов із грудий селян стовплених в ожиданю чогось цїкавого вибух голосний регіт.

— Ну, чого смієте ся? — розсердив ся пан Годієра. — Тут не сміяти ся, тут плакати треба над тими, котрих тяжкий утиск позбавив усього найсвятїйшого кождому чоловікови. А ваша доля хиба краща? Ви менше витерпіли від польської самовлади?

— Але ми нїкуди не тїкали і своєї мови анї віри не затратили! — гордо крикнув Думяк. — Як же ви рівняєте себе з нами?

Комісар не знав, що відповісти на се, а сміхи і кпини селян дратували його щораз дужше. І він почав далї досить уже нескладно плести про свойого батька, що був цїсарським урядником і за надужитя своєї власти був прогнаний з уряду, бідував довгі лїта страшенно, поки через протекцію якогось можного пана йому не призначено урядового становища в свіжо набутій Галичинї.