Сторінка:Іван Франко. Великий шум. 1907.pdf/112

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

103

Люди нетерпливо слухали сеї бесїди, а дехто почав переривати її окриками:

— Що нас то обходить? По що все те говорите? Ми вже знаємо тих славних чеських урядників. Говоріть до річи, що маєте нам сказати. Нам нїколи слухати ваших байок.

Комісар знов розсердив ся, особливо роздув його злість вислов про байки.

— Що там за байки! Хто може тут говорити про байки? Я вам говорю про те, чим моє серце наболїло, а ви то вважаєте за байки!

— Овва! Наболїло! А по вас і не пізнати того! — весело закинув Думяк, і знов загальний регіт наповнив усю коршму. — Ану, скажіть нам тепер про себе, най знаємо, що ви за птиця!

Комісар ще дужше змішав ся, немов і не надїяв ся такого питаня. Він знов глянув на Думяка тим оком, що на пса, і перескакуючи на комічно плаксивий тон почав жалувати ся на свою долю.

— Щож я вам скажу про себе? Било мене нещастє весь вік. Мене вигнали зі школи…

— Га, га, га! — реготали ся люди. — А за що?

— Дурний був, не хотїв учити ся, — проплакав Годієра.

— Га, га, га! Дурний був, дурний і остав ся, — гукнув Думяк і новий регіт заповнив коршму.

— Потім я вступив до уряду і почав дослугувати ся…

— Вислугувати ся, не дослугувати ся, — поправив його Думяк. І додав устаючи з місця:

— Знаємо, знаємо, як ви вислугували ся ріжним урядникам починаючи від пана старости, а кінчачи остатним возним та гайдуком. Як ви в процесах фальшували свідоцтва, крали ферлядунки, аби покривджена сторона не стала на термін, як ви для урядників достарчали кухарок і мамок, які паскудства ви робили з жидами і ссали кров із селян, що приходили до вас за порадою і підмогою. Знаємно се все і не потребуєте нам про се оповідати нїчого, бо хиба набрешете, а правди не скажете.

Комісар скрутив ся мов ужалений гадюкою і крикиув: