Сторінка:Іван Франко. Великий шум. 1907.pdf/115

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

106

і діивили ся якось привітнїйше на світ, як звичайно. Хоч то день робучий, та про те сьогоднї ждала їх не зовсїм звичайна робота. Майже половина села, мужчин і жінок вибирала ся до міста, де на сей день була визначена судова розправа против Костя Думяка. Від самого ранку перед хатами стояли сани устелені соломою та навантажені вязанками сїна, а в хатах горів огонь, а над стріхами здіймали ся довгі та високі стовпи блакитного диму. Ледво ще сонце обідріло ся гаразд, почали на подвірах фиркати конї запряжені до саний, ждучи дороги, а в хатах хозяїни їли на борзї горячий борщ з бобом або фасолею, брали за пазуху по пів бохонця хлїба, по жмінцї соли та по дві головцї чеснику і попрощавши ся з ріднею сїдали на сани. Декого не хотїла жінка пустити самого, то й мостила ся за ним на задї; більша часть спрягала ся для сеї їзди з двох або й трьох хат; їхали й такі, що не мали свойого тягла а присїдали ся на чужих санях, так що на кождих було четверо душ. Двацятеро саний одні за другими вирушили гуськом у дорогу, мов шнур журавлїв потяг ся по білім, снїгами завіянім полї, на якім учора до пізної ночи прокопувано дорогу аж до Нестанич, біля яких ішов уже цїсарський гостинець.

А Кость Думяк стрітив сей ранок у слїдчім арештї, в якому пробув отсе вже два місяцї від свойго арештованя. Він був блїдий і стомлений довгим, примусовим супокоєм та браком руху, та про те не падав духом. З ним поводили ся в судї досить чемно, дали йому казню з тих поряднїйших, у які не саджено злодїїв та грабівників, йому позволено мати свою постїль і кождої недїлї бачити ся з матїрью й жінкою, які нїколи не занедбували користати з сеї ласки. Отак минули йому сї два місяцї і він хоч сумний та пригноблений своїм положенєм, усе таки не нарікав на нього і спокійно ждав розправи.

Розправа була над сподїванє коротка. Прокуратор виголосив свій акт оскарженя по нїмецьки, спокійно і безсторонно, виясняючи всї моменти сего незвичайного дїла. Суддї-Нїмцї вели одначе розправу по руськи, випитали зразу самого Думяка, потім пана Суботу в справі його повновласти даної Годієрі, потім економа і кількох двораків у справі поводженя Годієри в дворі, а нарештї селян з війтом і присяжними на