Сторінка:Іван Франко. Великий шум. 1907.pdf/90

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

81

гадувати ся, що такий узурп був доконаний колись у пізнїйшім часї.

— Шукайте, отче, инших документів, перегляньте старі й нові інвентарії, які там ґрунти записано на церкву, а які доси лишили ся при нїй, віднайдіть, хто й коли допустив ся того узурпа, а тодї побачимо, що можна з того зробити.

І о. Квінтілїян кинув ся рити ся у своїх парафіяльних і в двірських домінїкальних паперах, зібрав цїлу купу шлюбних „інтерциз“ та спадкових актів, ріжних актів процесових, ріжних цесій та резолюцій, що сяк або так доторкали ся церковних ґрунтів у Грушатичах, і цїлий оберемок сего добра завіз свойому „коморникові“. Коморник, старий процесович, що рад був усякій нагодї зідрати з клїєнта, почав прочитувати ті акти, вишукувати в урядових архівах нові акти, резолюції та інвентарії, і по кількомісячнім порпаню потїшив о. Квінтілїяна радісною новиною.

— Єсть! Ваша правда! На парафіяльних ґрунтах у Грушатичах зроблено нечуваний узурп. Подавайте о реституцію! Я певний, що по вашім боцї стане дирекцїя релїґійного фооду і ви виграєте справу.

Ся відомість наповнила його нечуваною радістю. Він оголосив свою кривду селянам на проповіди і зажадав від них, а особисто від Думяка, аби вступив ся йому з ґрунту, що колись належав до церкви. Даремне Думяк і ріжні старі люди толкували панотцеви, що Думяки в польських часах були попи і попуючи сидїли на своїм родовім ґрунтї, а як перестали попувати, то й ґрунт їх лишив ся при їх родї. О. Квінтіяїян не хотїв тому няти віри і подав поданє до дирекції релїґійного фонду у Львові про реституцію значного ґрунту, що був колись церковний, а тепер находить ся в приватних руках. Там мабуть не знайшовши нїяких актів про сей ґрунт написали йому загально, що нехай починає процес перед цівільною властю, а дирекція релїґійного фонду подасть про се свій голос по вислуханю обок сторон.

О. Квінтілїян був на вершинї радости. Тепер він покаже Думякови, покаже цїлій громадї, що значить парафіяльна власть у селї. Не чекаючи процесу і його вислїдів він був такий певний своєї побіди, що тоїж недїлї оголосив громадї на проповіди, що нинї гордяки будуть присммрені і неправно