Перейти до вмісту

Сторінка:Іван Франко. Ерінна (1915).djvu/2

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Що напис на мойому гробі,
Який прошу вас прочитати,

Подруга забав молодечих,
Що вчасно письмо полюбила,
Моя наймиліша, єдина
Ерінна для мене зложила.


III. НАПИС НА ГРОБІ БАВКІДИ

Я гріб Бавкіди, що як наречена вмерла,
Ти, що минаєш стовп отсей, багато
Сльозами вмитий, кликни вниз до Ада:
«О завидющий ти, підземний княже!»

Та придивившися тим гарним буквам,
Ти знатимеш, яке важкеє горе
Бавкіду в ранній юності скосило, —
Та ні, сього не знатиме ніхто.

Ті самі факлі, що світили їй
До Гімену пісень, ті тестеві її
На те здалися, щоб під її тілом
Костер той похоронний підпалити.

І мусив ти, веселий Гіменею,
Приємні звуки шлюбної музики
На похоронний марш, пісень весільних галас
На похороннії ридання відмінити.


Обік Сапфони Мітіленайки кладе пізніша грецька традиція ще ряд визначних поеток, що цвіли «на зорі грецької лірики» в VI і V віках перед Хр<истом>, як ось Миртіду Бойотійку, Корінну з Танагри, Праксіллу з Сікіона, що вславилася піснями про вино та пиття вина, Телезіллу з Аргоса, що вславилася геройським подвигом у війні, та Ерінну, буцімто сучасницю й подругу Сапфони, що прожила лише 18 літ в услугах матері, зайнята головно пряденням, та вславилася головно поемкою «Куделя», яка, не вважаючи на свій малий розмір (300 гекзаметрів), може гідно стати обік великих креацій Гомера. Новіші досліди показують, що вона жила піз-