Цю сторінку схвалено
I.
По довгім, важкім отупінню
Знов трискає хвиля пісень,
Неначе зпід попелу разом
Язиками блимне вогень.
Що щастям, спокоєм здавалось,
Те попелу тепла верства;
Під нею жаги і любови
Не згасла ще іскра жива.
Не згасла ще, тліла, ятрилась
Помимо сліз мо́їх роси;
Та вітер повіяв і попіл розвіяв —
Тепер ти вогонь той згаси!
Ні, годі! Не буду гасити!
Най бухає грішний вогень!
І серце най рветься, та вільно най ллється
Бурливая хвиля пісень!
II.
Не знаю, що мене до тебе тягне, |