Оповіданя, зібрані в отсьому томику, в більшій мірі від иньших мають автобіоґрафічний характер. Вони показують у загальних нарисах хід вихованя сїльського хлопчини перед 40—30 роками, починаючи від перших проблисків власного думаня, а кінчачи найвисшими ступнями середньої школи. Матеріялом послужили всюди мої особисті спомини, які в оповіданях „Отець гуморист“ та „Гірчичне зерно“ переходять майже зовсїм у мемуари. Та хоча і в иньших оповіданях сього томика автобіоґрафічний елємент виступає досить живо, то все таки не можна, як се чинив пок. Ом. Огоновський, приймати їх без застережень як частини моєї автобіоґрафії, бо в усїх крім автобіоґрафічного елєменту мають ся також виразні артистичні змаганя, що домагали ся певного ґрупованя й осьвітленя автобіоґрафічного матеріялу.
