Сторінка:Іван Франко. Малий Мирон і иньші оповіданя (1903).pdf/129

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 117 —

— Нїколи в моїм житю я не бажав нїкому зла, не сварив ся нї з ким і не памятав заподїяної менї кривди анї зневаги. І о. Телесницькому я не памятаю того, що він говорив менї. Але того що він робив з дїтьми, я не прощу і не розгрішу нїколи. Бог як хоче, може простити, але я не Бог. Коли через се грішу, то радо понесу сей гріх на той сьвіт. Але менї здає ся, що я сповнив би десять раз більший гріх, як би подав йому руку, як би дружно стиснув ту руку сплямлену найтяжшим злочином — систематичного, масового дїтовбийства.