Сторінка:Іван Франко. Малий Мирон і иньші оповіданя (1903).pdf/139

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 127 —

тедру в Дрогобичі, я й доси не знаю. Я довго не важив ся відновлювати в душі спомини про нього. Та годї вагати ся. Отсеж і скидаю з душі хоч часть тих важких споминів. Нехай вони пятном нестертої ганьби та проклятя впадуть на його память і на тих, що поставили та толєрували його на тім становищі, і на всїх тих, що вчительство трактують як жорстоку играшку та задоволенє своїх диких інстинктів, а не як велике дїло любови, терпливости й абнеґації.